Він розширив очі, дивлячись на маму, а потім знову перевів на мене.

– Мадам Маслов сказала мені дещо про майбутнє. Хочеш дізнатись що?

– Звичайно, Стівен,- сказала я, сміючись з нього.

– Вона сказала, що читачка думок принесе мені проблем. Я сказав, що ти вже зробила це, але вона відповіла, що ти ще не закінчила зі мною. Що ти думаєш про це?

Я знизала плечима і засунула руки в кишені.

– Думаю, це дурня собача.

– А знаєш, що я думаю є дурнею собачою?
– спитав він, підвищуюючи голос.
– Це те, що мер Гаррі Спелмен дає місту занепадати.

О ні, знову починається. Помпезні балачки. Пері закотив очі, а я голосно зітхнула. Я могла б вдома дивитись на зомбі по телику.

Люди, що проходили, сповільнили свій рух, а деякі і повністю зупинились, коли руки Стівена піднялись вгору і його монолог продовжився.

Він нагнувся, щоб підняти фантик від цукерки.

– Як от це сміття на набережній, - сказав він.
– А найбільш шокуючим з усього є вбивство туристки! Раніше туристів не вбивали в цьому місті.
– Він штурхнув моє плече, коли питав - Що твій улюблений мер Спелмен збирається зробити з цією зневагою?

Це висмикнуло Пері зі стану спокою. Він підійшов до нас і відсунув Стівена вбік.

– Гей!
– заревів Стівен.
– Не штовхай мене!

– Не чіпай мою сестру, - зауважив Пері.

Мама непорушно стояла, закривши рукою рот.

Коли я вже думала, що все стане гірше, на руці Стівена з'явилась гарно наманікюрена ручка. Він поглянув за плече і відразу заспокоївся і відступив. У Сесіль Клейворт був такий вплив на людей.

Її шовкове чорне волосся не досягало плеча, на якому висіла сумка, що коштувала стільки ж, скільки авто мого брата. Мама Стівена не народилась багачкою. Кажуть, в неї було важке дитинство, без нормального нагляду і в постійних мандрах. Але в неї були великі мрії і високі сподівання, а також гарна зовнішність для цього. Отримати такого чоловіка, як Даллас Клейворт, стало поворотною подією, і вона легко змінилась на світську пані.

– Я вибачаюсь за поведінку мого сина, - м'яко сказала Сесіль.

Якщо було щось, що ненавиділа Сесіль, то це публічні сцени і вона уникала їх всілякою ціною. Кожного разу, коли Стівен потрапляв у неприємності, Сесіль справлялась з цим, роблячи вигляд, що цього не було.

Вона зняла свої велетенські окуляри, в стилі Голлівуду, і поглянула на невеличкий натовп, який сформувався у відповідь на вибух Стівена. Її очі говорили "провалюйте". Так люди і зробили.

Вона щось прошепотіла Стівену на вухо і він відразу ж пішов до найближчої лавочки і сів.

Вона повернулась до нас і м'яко проговорила:

– Ви повинні вибачити мого сина. Думаю ці вибори завдали всім нам багато стресу останнім часом, - вона делікатно посміхнулась.

А потім, так само швидко як і з'явилась, вона зникла. Те що могло стати великою бійкою (я б поставила на Пері, доречі) закінчилось так само швидко, як і спровокувалось. Сесіль прийшла, як пані і злегка вибачилась і, перши ніж ми помітили, потягнула Стівена додому як невинне дитя, яке вже нагулялось.

– Давайте будемо повертатись, - сказав Пері, однією рукою беручи мене, а іншою - маму.

– Ви двоє йдіть, - сказала я. Я більше не була в настрої для фільму вдома.
– Я пройдусь на пляж, щоб очистити думки. Завтра зранку я маю зустрітись з Джастіном і Гебріелем і почати працювати над пошуком вбивці Вікторії Хаппел.

Пері забрав руку з мого плеча.

– Що?
– спитала я.
– Ти знаєш, що Джастін попросив мене попрацювати з поліцією над цією справою.

Він лише кивнув.

В чому проблема? І тоді я зрозуміла. Надто переживаючий братик. Я підійшла і погладила його по голові.

– Мені не загрожує небезпека, Пері. Припини хвилюватись.

З цим я повернулась на підборах і пішла в бік лунаючого прибою.

Я завжди любила океан: аромат солі в повітрі, відчуття піску під ногами, вітер в моєму волоссі. Ми з Джастіном провели багато днів на пляжі. Він поцілував мене перший раз у житті саме на пірсі. Я зрозуміла, що кохаю його, коли ми тримались за руки на набережній. Навіть взимку ми гуляли по піску, регочучи, коли вітер відкидав нам волосся у обличчя.

Я могла лишитись з Джастіном. Він хотів цього і обіцяв, що ніколи більше не зрадить. Все було б набагато простіше, якби я лишилась. Але гордість не дозволила мені. Я порвала з ним і повернулась до статусу недоторканої. Місяць я не була на пляжі.

Тепер же я була рада повернутись. Спершу, почувалась погано і навіть проронила декілька сльозинок, але тепер пляж знову став моїм, я могла ігнорувати спогади про Джастіна і насолоджуватись красою океану.

Я опустилась на пісок і закрила очі. Я настільки сфокусувалась на звуках настигаючих і відступаючих хвиль, що не почула кроків за собою. Я не знала, що хтось стоїть за мною, доки руки не стиснули мої плечі.

Глава 7

Я підхопилась. Пері відступив, піднявши руки.