Я почала гадати, на що був би схожий його поцілунок, і мусила себе зупинити і думати про щось інше. Я знала, що почервоніла і з виразу його обличчя розуміла, що він насолоджувався моїм дискомфортом.

– Побачимося.
– Він пішов геть, потім зупинився.
– Доречі, як тебе звати?

– Клер.

– Клер, - повторив він.
– Мило.

В горлі пересохло. Серце тріпотіло в грудях. Це було несподівано. Після розірвання стосунків з моїм першим і єдиним хлопцем, я, значною мірою, змирилася з життям без побачень, поки я не поїду з міста. Але тут був гарячий хлопець, який фліртував зі мною. Це була незвідана для мене територія.

Гебріел махнув рукою, коли спускався сходами, і я мигцем побачила татуювання, що виглядало з-під рукава його футболки. Я намагалася вгадати, що це було. Колючий дріт, що обвивав його біцепс? Можливо готична троянда?

Хтось голосно прочистив своє горло, убиваючи мить моєї фантазії. Я розвернулася і побачила маму, що стояла і шкірилася, як дитина з секретом.

– Ти отримала щось, що ти зможеш використати проти мадам Маслов?- запитала я.

– На жаль, ні. Вона має усі потрібні дозволи. Адреса і досі в комерційній зоні. Філ нічого не може вдіяти.

– Чого ж ти всміхаєшся?
– Одразу, як слова вилетіли з мого рота, я здогадалася.

– Як довго ти тут стоїш?
– Я сподівалася, що вона не підслуховувала моїх непристойних думок про Гебріела.

Вона прикрила рот рукою, щоб придушити сміх.

– Мама, ти повинна припинити слухати! Це не ввічливо.

Вона поплескала мене по руці.

– Звичайно, дорога. Але тільки якщо ти скажеш, що означає його тату, після того як з'ясуєш.

Через чотири зупинки мама відлучилась, щоб знайти новий шампунь, про який вона прочитала в якомусь блозі хіппі. Повністю натуральний, не випробувався на тваринах, не запаковувався в країнах, які їй не до вподоби,зроблений з екстракту якогось листка на якійсь горі. Поки вона купувала, я розважала себе в авто, розробляючи план як спустошити пляшку , наповнити її дешевим шампунем і почекати, чи вона помітить різницю. Звичайно, як тільки мама повернулась до авто, з пакетиком в руці, вона сказала мені не докучати своїми дитячими іграми. Як не цікаво мати маму телепата.

Ми повернулись додому вже по обіді. Ми припаркувались на алеї і побачили Пері на ганку, який фліртував з дівчиною в короткому топі, відрізаних шортах і на роликах. Пері розказував історію, розмахуючи руками, а дівчина аж зігнулась від сміху, стукаючи рукою по коліну. Коли ми з'явились, він повернувся до серйозної частини історії. Дівчина сказала:

– Бідненький, - її губи опустились, а пальці пройшлись по шраму на його брові.

Цікаво, що за історія була на цей раз. Врятування собаки від койота? Грабіжник, що грабував стареньку? Справжня історія включала спускання сходами. Сходи перемогли.

– Де ви були?- спитав Пері, як тільки ми піднялись сходами.

– Шукали світовий шампунь, - сказала я.
– Хто твоя подружка?

– Мене звати Джінні, - сказала вона тоненьким голоском, подавши груди вперед. Думаю, їй було близько шістнадцяти, і точно не ботан.
– Я на відпочинку зі своєю сім'єю, їхала повз ваш будинок і спіткнулась. Пері допоміг мені з моїм бо-бо.

Вона показала на подряпину на коліні, завбільшки з поріз від паперу.

– Це і є мій брат, - сказала я.
– Рятує світ і по дівчині за раз.

Замість в'їдливої відповіді, Пері вишкірився.

– У нас клієнт в кімнаті для читання.

– Чому ти відразу не сказав, - спитала мама.

– Він хоче читати тільки з Клер, - Пері знову підозріло вишкірився.

– О, - сказала мама, - тоді я прийму душ і випробую новий шампунь.

Мама піднялась нагору, а я на хвильку завмерла перед зачиненими дверима кімнати для читання. Для нас не було чимось незвичайним, коли викликали тільки одного з нас. Іноді клієнти повертались з чимось особливим в думках і потребували лише Пері або мене. Я тихенько постукала і відкрила двері з широкою посмішкою, готова привітати нового клієнта. Посмішка швидко згасла і я не могла втримати слів, що вирвались з мого рота.

– Здоров, придурок.

Глава 5

Я ніколи не думала, що закохаюсь в шістнадцять. Мені здавалось, що і мій перший поцілунок не станеться раніше коледжу, коли я переїду в штат, де мене ніхто не знає. Я ніколи не переймалась закоханістю в декількох красунчиків в школі, адже знала, що я - недоторкана.

Не тому, що некрасива. Я зрозуміла, що не була бридкою за тим, як дивились на мене хлопці, коли їх дівчата не бачили: їхні погляди скоса в холах, погляди понад плечем, коли вони, ніби, складали власні рюкзаки. Але ніхто з них не мав сміливості протистояти натовпу і зустрічатись з фріком.

Крім Джастіна. Він бачив мене, а не те, що думали інші. Йому було все одно, що казали або думали решта. Він не зважав на те, що я була іншою - потім він сказав, що саме це і привабило його до мене в першу чергу.

Одного дня, того літа, він зупинився, щоб призначити зустріч, кажучи, що йому цікава вся екстрасенсорна тематика. Але, насправді йому була цікава я. Він бачив мене в школі і чув всі ті чутки, але замість того, щоб злякатись, він думав, що це круто. Ми почали зустрічатись і до кінця літа я була повністю полонена ним. Місця, в яких я була тисячі раз - пляж, "Смакота", кіно - були набагато цікавіші з ним. Я ніколи в житті так не сміялась. Хоча і переймалась тим, що станеться, коли почнеться школа. Але це було тоді, коли я бачила, наскільки він сміливий. Він тримався, коли нас дражнили і був на моєму боці, хоча це могло зруйнувати його власну популярність.