Шрифт:
Обличчя Тіфані позеленіло і я зробила крок назад, частково очікуючи крику стріляти, в стилі екзорцизму, з її роззявленого роту. Але вона примружила очі і нахилилась до мене.
– Відійди від мене, - проричала вона.
І тоді все стало ясно. Її страх детектива. Вона сварилась з дівчиною, яку вбили вчора. І вона не хотіла, щоб детектив Тоскано дізнався про це.
Я відійшла від бару, радіючи своєму знанню. В мене був козир проти Тіфані Деспозіто. Я могла катувати її цим. Витягнути це на світло. Тримати над її головою днями і, навіть, тижнями.
– Жаль, що ти більше не з Джастіном, - сказала вона мені в спину.
– Він такий миленький. І так класно цілується.
Це стало моїм лімітом.
Я повернулась і жбурнула свою нову колу їй в голову. вона скрикнула і змахнула руками, коли рідина потрапила їй на обличчя і вниз - між велетенських цицьок. Вона відкинула своє липке волосся від очей і проричала:
– Ти мені заплатиш за це.
Я злегка всміхнулась і побрела до двох Тоскано, які дивились всю цю виставу з розважливими усмішками на їх обличчях.
– Ви новий детектив?
– спитала я старшого Тоскано.
Він кивнув. Або його рот був надто повний французької картоплі, або він був надто наляканий мною, щоб говорити цієї миті.
– Бачите Тіфані Деспозіто, ту мокру офіціантку? Вона посварилась з дівчиною, яку вбили. Вчора, у цьому ресторані. Ви повинні розпитати її зараз. Я б не дала їй і шансу піти додому і помитись. Думаю, вона надто ненадійна.
Я пішла назад до свого столику, сіла і вгризлась у кекси, щаслива, як дитя на Різдво. Нейт і Пері дивились на мене в тиші декілька секунд.
Потім Пері сказав:
– Мабуть, ти краще б пустив мене.
Нейт похитав головою.
– Неа. Вона сама все добре зробила.
Глава 4
Найкращим влітку було те, що не треба ходити до школи, будучи далеко і правління тиранії Тіфані і моєї щоденної дози переслідування. Найгіршим же було те, що я була прикована до сімейної справи.
Я повинна була радіти, що ми були зайняті влітку. Зустрічі значили гроші, а ми потребували грошей. Ну, ви знаєте, для життя і решти. І в мене не було якихось особливих планів на літо. Але іноді я уявляла, що є однією з тих дівчат без зобов'язань.Що я вільна провести все літо на пляжі. Або зачинитись в кімнаті на день, просто слухати музику і нічого не робити. Прості речі, яким радіють звичайні дівчата.
Після того, як ми з Пері повернулись з "Смакоти", решта читань проходили без перешкод. І мама, як прогнозував Пері, чимось заспокоїла себе. Вона навіть дозволила мені поспати наступного дня, що було їй не властиво. Дарованому коню в зуби не заглядають, тому я поспала аж до 11 ранку. Прийнявши душ, я вдягла свою стандартну літню уніформу - денімові шорти і чисту білу футболку. Я вдягалась консервативно, особливо порівнюючи з моєю мамою. Я вдосталь привертала поганої уваги, будучи екстрасенсом.
Коли я нарешті спустилась сходами, то побачила маму, що швидко пройшла фойє.
– Мам, ти рознесеш все, - сказав Пері, вийшовши з кухні з чашкою чаю в руках.
– Що сталось?
– спитала я, потягуючись.
Мама взяла чашку у Пері, сіла на диван і зробила ковток чаю.
– Наші дві наступні зустрічі були скасовані.
– Чому?- спитала я, сідаючи у своє улюблене м'яке крісло. Ранкову газету я розклала на колінах.
– Туристи тікають, - сказала мама і її голос здригнувся.
– Слово про вбивство і вони відмовляються і безпечно прямують додому. Липень - наш найбільш зайнятий місяць. Якщо в липні не буде туристів, ми не зможемо заплатити за рахунки взимку.
Пері кинувся до неї і потер її плече.
– Не панікуй, мамо. Послухай мене. Ось що станеться.
– Його голос був спокійним і трошки владним.
– Деякі запанікують, так. Але більшість туристів залишиться. І ти ж знаєш, як ці речі кояться. Дев'яносто дев'ять відсотків, що це був божевільний член родини, або щось таке. Не якесь особливе вбивство. Як тільки новину оприлюднять, люди зрозуміють, що вони в безпеці. І решта літа пройде, як звичайно. В найгіршому випадку наша справа прикриється на два дні. Ось так.
– Він правий, мамо, - сказала я, з вдячність дивлячись на Пері.
Дар екстрасенса, звичайно, був хорошим, але іноді я думала, що найкращим даром Пері було вміння заспокоювати маму. Вона кивнула і глибоко вдихнула.
– Так, в цьому є сенс.
Я була не проти скасувань. Було такою рідкістю просто почитати книгу декілька годин на пляжі. Я фантазувала про те, як проведу решту дня, коли відкрила газету і моя щелепа майже зустрілась з підлогою.
Ціла сторінка картинок з екстрасенсорними кліше: карти таро, сузір'я, криштальна куля, свічки. Там писалось: