– Тод покажть мен того, хто вважаться виродком. – спитав я. Та не можу я зрозумти, хто там гарнй, хто гидкий...

Лтун на хвилину задумався, псля показав на мого провдника.

– Але вн мало чим вдрзняться вд вас.

– Як мало чим!?
– завив робот - як ти смш порвнювати мене з ним? Зараз прихлопну!

– Обережнше, я тендтний не пдлягаю ремонту, саркастично пирснув я, а потм закричав не свом голосом, мене пдняли за шкрку - а ще я представляю межгалактическую систему новин моя смерть...
– прохрипв я - ВДПУСТИ!!! ПОСТАВ НА НОГИ!!!

– Н, тод мен тебе погано видно, - вн поставив мене на свою долоню.

– Прошу пробаче ння. Я у свой рас далеко не найнижчий ...

– Теж мен.
– Уважно розгляда - дивний ти який те, блковий

– Я Ельф.

– А рзниц я? Мж людиною як х там...й льфами?

– , не бльша нж мж вами та вашими су племнниками... але . Ми довше живемо, ми гарнше, ми краще спвамо , - гордо заявив я.

– Гарнше? не бачу рзниц.
– Вн спробував вдрвати мо вухо! Мо... отож як я забруднився... от тупа машина... так йому треба, х ой його слешать так, як можуть...

– це теж - додав я...

– Може пти й показати тебе ншим - посмхнувся робот. Господи, чому вн постйно так дико смться ?

– З можливстю знайомства й нтерв'ю, - нагадав я.

– А з можливстю вивчення й розгляду того що в тебе усередин?
– залякував, худобина металева...Але тод я по-зврячому злякався й був готовий, без порталу сюди тупотти...

– У такому випадку не треба...

– Дурний блковий, я не насправд ...
– я ж говорив, гумор у них ...

Мй новий знайомий був скорбезным, самовпевненим, глумлывым, але товариським веселим ученим. Вн багато мен розповв, а два братики продовжували битися поки не почали розвалюватися на частин. Таке я пропустити не мг.

Вн намагався знайти для мене рослинку, але не змг. Замсть того - привв ту саму кшку, що перед тим - хвостом голову майже знесла. Кицька сидла и дивилась на мене, послушна така... А ще був псевдо папуга, в якого голос такий, що не можна передати.

Старскрм показав мен сво лаборатор, розповв про дослдження, небагато по культур, але в основному про те, який вн передовий учений й як його не цнують. Певно його дуже скривдили. Я не психатр, але в нього напевно д агноз, так? То вн абсолютно нормальний, вчений, то вн кричить як з глузду з'хав. Хтось певно дуже його скривдив. дивно, як все таки, як можна таку велику стоту скривдити?

Я повернувся на мсце, саме до третього, як я довдався, раунду. Навть трансформери, що спостергали - т розйшлись .

А тепер уявть, , як мен на голову впав шматок обшивання, а потм був дощик з гвинтикв гайо к. Я дав б'ю назад, ховаючись за що рже скрегочущим смхом робота. Бйка потихеньку зйшла на нуль , два меха вляглися поруч. Вони просто полежали й устали, допомагаючи другов. О Боги, як що , це насправд була не бйка? .

Чесно говорячи, я не бажа в б ще разок другий, прохатися у черев ц того або ншого. Але тод розуму вистачило попросити Старскрма мене покатати. . Звд ки ж я знав, що вн взагал летю чий. Найбльше на свт я боявся що таки покажу, що в на снданок . Дуже тягло. А цей моральний виродок, ще й жартував, чи нудить мене, як я себе почуваю. А сам - бочки крутить.

– Так что тебя обидело? А?
– Аря подперла мордочку руками - То, что тебе на главу щепки роботовы сыпались или что ты никому не понравился? А?

– Эй, Эльф, а тебе работы понравились?
– Макс, с работой сдерживался от смеха. Бася вообще игнорировала обстоятельства.

– Ну й недоумок,- ответил Лолик – я ж злякався...

Бася в этот момент, оглушительно чихнула, и вяло подняла банановую голову, а потом и вовсе легла.