Пройшов десь місяць – два і батько знову питає в синка:

– Ну, а як сьогодні, синку?...

– Три рази. А ти, татку?

– А я – раз.

Пройшов і ще десь рік – два батько знову питає у синка:

– Ну, як сьогодні, синку?

– Один раз, тату. А ти?

– А я – раз…

Пройшов і ще деякий час і знову батько питає в синка:

– Ну як, синку?

– Ні разу, татку. А ти?

– А я – раз!

ЛИСТ ДО ДРУЖИНИ

Чоловік написав у кінці листа:

– Вибач, моя дорогенька, що посилаю тобі лист без марки.

Я вже вкинув його у скриньку і лише тоді згадав, що не приклеїв марки.

ЧОЛОВІК ДО ДРУЖИНИ:

– Дорога, мені так важко знайти потрібні слова...

– Не хвилюйся, любий. Тут головне знайти потрібну суму.

ПЕРЕД ОДРУЖЕННЯМ

– На початку подружнього життя були у вашого чоловіка якінебудь достоїнства?

– Були, але швидко всі зникли.

БАТЬКО, СИН І ФОТО

– Тату, пришли мені п’ятдесят крб: я хочу для тебе сфотографуватися з моєю дівчиною,– пише додому вояк. Через тиждень отримує двадцять п’ять карбованців і відповідь:

– Дорогий, синку! Пришли мені її фотографію, а тебе я знаю і так, як облупленого.

МАШИНА ДЛЯ ЧИЩЕННЯ КАРТОПЛІ

Рядовому Сидоренку наказали почистити відро картоплі.

– У наш космічний час в армії повинна бути машина для чищення картоплі,– пробурчав солдат.

– Звичайно, і ви є її останньою моделлю,– відповів сержант.

ФЕРМЕР І СУСІД

Американський фермер питає сусіда:

– Як ви вважаєте, чи правильно я зробив, застрахувавши свою ферму від вогню і граду.

– Вогонь – це я ще розумію,– відповів сусід,– але як ви можете зробити град?

ЖУРНАЛІСТ І ФЕРМЕР

Журналіст до фермера:

– А сусіди у вас не крадуть?

– Звісно, ні.

– А чому ж біля вашого курника стоїть заряжена рушниця?

– От тому і не крадуть.

ТЕЩА НЕ ВМІЛА ЧИТАТЬ

Зібрався чоловік поставити надгробну плиту тещі і питає у поховальному бюро, чи є в них що-небудь солідне, але недороге?

– Є одна плита, тільки на ній викарбуване інше ім’я.

– Нічого, я беру. Моя теща не вміла читать.

ДОБРЕ, ЩО ПОПЕРЕДИВ

– Сусіде, твій собака знову з’їв мою курку!

– Добре, що ти попередив! Не буду його сьогодні годувати.

МИКОЛА І ТЕЩА

– Миколо, як ти називав свою тещу, коли одружився?

– Якщо чесно, то протягом першого року я звертався до неї на Ви, а вже потім ми всі стали називати її «бабусею».

ТАТО УЖЕ ЗНАЄ

Петрик прибіг до матері і каже:

– Я перекинув драбину.

– Швидше скажи про це таткові!

– Тато уже знає. Він висить на люстрі.

ІВАНКО І ЖЕНИХ

Маленького Іванка запитують про сестриного жениха:

– Скільки йому років?

– Не знаю.

– Але він молоденький?

– Так, у нього ще навіть немає волосся.

ТЕСТЬ ДО МАЙБУТНЬОГО ЗЯТЯ

– Я тобі покажу… як цілувати мою дочку!

– Не треба, дядьку Петре, я вже й сам умію.

ДВІ БЛОХИ

Дві блохи вийшли на вулицю. Одна одній каже:

– Пішки підемо, чи собаку почекаємо?

БАБУСЯ І ГІПНОТИЗЕР

– Бабусю, сьогодні у клубі гіпнотизер зробив так, що в залі майже всі позасинали.

– Знайшов, чим здивувати. Я коли захожу в тролейбус, як відразу всі засинають.

УЧИТЕЛЬ І ПЕТРО

Учитель: – Скажи, Петре, якщо у нас в Північній півкулі зима, так де в цей час тепло, а якщо літо – то де холодно?

Петро: – Взимку тепло в натопленій кімнаті, а влітку холодно в холодильнику.

УЧИТЕЛЬ І ПЕТРЕНКО

Учитель: – Петренко! Ти знову не слухаєш лекцію. Про що задумався?

Петренко: – Та питання одне виникло. Думаю, що якби всі гори з’єднати в одну гору, а всі моря злити в одне море, а потім підняти оту гору і вкинути в одне море. Ото б була булька.