Приказки
вернуться

Руданський Степан Васильевич
Шрифт:

11 июня

МЦА

Колись coбi мужичок Читати навчився, Баньку грошей заплатив Та й попом зробився. Ото йому i прийшлось В церквi щось читати I «мисліте, [25] ци-аз [26]– ца» 3 титлою складати. I замукав бщний піп, Аж пригнув колінця: Все «мисліте, ци-аз-ца, Словотитла - німця!» «Та який тут,- каже,- чорт Того німця тиче?!» Та й з криласа у олтар Піддячого кличе: «Ходи,- каже,- та склади! Чи yмієш, враже?» А той тілько подививсь: «То місяця!» - каже. «Добре, сину,- каже піп,- Іди ж ти співати!». А сам далі розпочав По складах читати.

25

– «М и с л і т е» - староруська назва літери «м».

26

– А з - староруська назва літери «а».

ПО СТАРІЙ ПЕЧАТІ

Вмерла жінка у попа, A піп i хитриться, Що до виводу прийде Яка молодиця, То він її приведе, … у xaтi Та i каже, що то так По старій печаті Подобалась та печать Нашим молодицям. Ба вже й думають вони, Що так i годиться. Але настав другий піп - Їдна прибуває, Просить виводу в попа, Copoківкy пхає. «Іди в церкву!» - каже піп. «Та нi,- каже,- в хаті!.. Та так-таки, прошу вас, По старій печаті!» Догадався бідний піп, Що куди стріляє. А самого господь крив - Свою гарну має. Та й і каже: «То колись По старій читали, А тепер нова печать, Стару скасували!»

12 июня

ГОРОХ

Розкипається горох, Наймит - що діяти? Іде в церкву до попа Обідати звати. Розштовхує мужиків I сажею маже. Піп якраз стоїть з хрестом, А той йому й каже: «Та ідіть-бо на обід, Годі з вас молиться: Бо горох там на г... Далі розкипиться!» «Тю на тебе!
– каже піп.- Чи встиду не маеш? В такім місці ти святім Г... поминаєш!» Далі хрестом замахнув. «Геть від мене!
– каже.- Бо як тебе пог...ю, Аж вс... ся, враже!»

12 июня

БОЖІ ПТИЦІ

Говорив раз піп казання Із письма святого. «Чого, грішникy, так липнеш,- Каже,- до земного?» Подивись на божу птицю. Як вона лігає; Hi ope, нi жне, ні ciє, Ані пожинає». А староста напереді Тілько засміявся Та до ключника старого Стихача озвався: «Та якого ж,- каже,- чорта Тая птиця й має?! Скаче тілько по дорозі Та г... а шукає».

14 июня

ОВ!

Говорив піп на казанні: «Був-то coбi,- каже,- гай, За тим гаєм - iще гaї, А за ними - іщe гай! Там-то,- каже,- святий Юрій Показав свое добро, Як пришпилив змію люту Та списою під ребро. То змія вже i почула, Що тут її буде смерть: Лягла тілько, простягнулась Та все coбi пердь та пердь!» А староста: «Ов, панотче!» - Аж узявся за чоло. Мабуть, йому таке слово Не до думки підійшло. A піп йому: «Не «ов», дурню! Бо що правда - то не див! А ти, старий, аж би вс...ся, Щоб тебе так пришпилив!»

14 июня

ПРОСЬБА

Раз писали мужики До свого владики. «Архирею,- пишуть,- наш! Ясний та великий! Церква наша з давніх літ Перейшла нінащо. Кілько є у нас святих - Bci стали ледащо. Maтip божа на дошках Згорбилась, зігнулась, Апостоли розійшлись, А Варвара здулась. Миколай від хробакшів Порохном узявся. Сам спаситель на вратах Поздовж перепався. Миколая нам позволь Наново зробити, Maтip божій через зад Клин їден забити. Апостолів вcix уряд Дрючками зігнати, Спасителя на вратах Щоб на шпуги взяти. А з Варварою уже Нічого робити: Коли вона здулась так, То кажи покрити».

14 июня

ПО ВОДІ ПІДУ

По ярмарку циганчук Конем виграває, Понад воду вcix людей 3 ярмарку скликає. Кого здибає - кричить; «Сину, тату, діду! Ходіть живо понад став, Я по воді піду». Посходились понад став, «Bci по грошу!» - каже, Bci по грошу i дали. «Іди ж,- кажуть,- враже!» Але циган на коня: «Cпacибi вам, люди! Toгдi піду по воді, Коли зима буде!»

ЦИГАНСЬКИЙ ХРЕСТ

Стоїть циган на ніiгy, Мужик проїжджає. «Чи не хочеш ти хреста?» - Мужика питає. «Чом не хочу?» - каже той, «То дай десять грошей, Будеш такий мати хрест Хороший-хороший!» Дав десятничка мужик, А циган на штуки: Гугуп наознак у сніг I розкинув руки. I легенько устає, Устав та й регоче. «Ото,- каже,- тoбi хрест, На cнігy, панотче!»