– І яке твоє третє бажання?

– Зроби, щоб у мене було таке, як у того коня, що пасеться.

А на другий день Василь Іванович хвалиться Петьці:

– Петька, пішли подивися, які в мене чоботи, а яка тужурка, а який у мене... і замовк.

І тут Петька як зарегоче та зарегоче. Чапаєв:

– Ти що пасльоном об’ївся?

– Василь Іванович, та там же паслась кобила, а не кінь.

ГЛУХОНІМА

Василь Іванович до Петькі:

– Жениться тобі вже пора.

– А на кому, Василь Іванович?

– Як на кому? Та на любій бабі з нашого полка.

– Та ж вони усі б..ді.

– Неправда. Ану вистроїть полк.

Вистроїли полк. Василь Іванович подає команду:

– А ну, б..ді, два кроки вперід руш!

Всі рушили і тільки одна стоїть і посміхається, як в полі Іван – чай.

– Бачиш, а ти говорив, що всі б..ді. От і женись!

Женивсь Петька, а на другий день приходить до Василя Івановича і ледве не плаче.

– Ти чого, Петька.

– Василь Іванович. Та ж вона не тільки б..дь, а ще і глухоніма.

ЯК ЧАПАЙ ПОСТУПАВ У АКАДЕМІЮ

Поступав Василь Іванович у академію і провалився. А після нього і Петька рішив випробувать свою удачу і теж провалився. А коли зустрілись, то Василь Іванович і питає у Петькі:

– Ну як там, Петька, про мене згадували?

– Згадували, Василь Іванович. Якимся птахом називали.

– Орлом?

– Та ні! – Василь Іванович.

– Соколом?

– Ні, Василь Іванович, а тим що довбе – довбо…дятлом.

1976 р.

ВЕРБЛЮДИЦЯ

По морю, проз необжитий острів пропливав корабель і невідомо з яких причин затонув. Встиг врятуватися всього лише один чоловік, якого хвилею прибило до берега острова. Коли він піднявся і ознайомився з островом, то виявилось, що острів був безлюдний, а з тварин жила лише одна верблюдиця, яка невідомо яким чином появилась на осторві. Пройшов деякий час, чоловік приручив верблюдицю, а потім вирішив її трахнути. Та як він не старався до неї прилаштуватися, а в нього нічого не виходило, бо тільки він до неї прилаштується, як вона візьме та й відійде. І так кожен раз приходилось починати все спочатку. І так протягом багатьох років. Та одного разу, обходячи свій острів, він побачив на березі напівживу, божественної краси, непритомну жінку, яка лежала на піску. Він її врятував. І за це, в знак вдячності, вона йому сказала:

– За те, що ти врятував мені життя, проси в мене все, що забажаєш, я виконаю любе твоє бажання.

– Добре,– сказав чоловік, взяв її за руку і повів у глиб острова. Там він розшукав непідступну... Верблюдицю. А коли підриштувався як слід, звернувся до жінки:

– А тепер потримай, будь-ласка, Верблюдицю.

От і мораль. Людина, якщо вона чимось захопилась – вона нікого не чує і нічого не бачить, хоч ви її бийте молотком по голові, а тому і не надривайтесь. В такий час ви до неї не достукаєтесь і не підступитесь. На все свій час.

ЖЕНИСЬ, ПЕТЬКА!

Василь Іванович до Петькі:

– Петька, ти чому не женишся?

– А на кому, Василь Іванович?

– А на Анці.

– Так вона ж б..дь, Василь Іванович.

– Хто це тобі сказав?

– Вся дивізія говорить.

– Ану гукай Анку.

Приходить Анка. Василь Іванович до Анки:

– Ану ставай раком, – і тут же до Петра:

– А ну сунь руки… між ноги.

Петька всунув.

– А тепер хлопай, Петька.

– Не можу.

– От бачиш, а говорив, що вона б..дь.

7.8.1964 р.

ДРУГИЙ КУЛЕМЕТ

Вбігає Петька до Чапаєва і говорить:

– Василь Іванович, мені потрібний другий кулемет.

– Навіщо він тобі, як в тебе вже один є?

– О, Василь Іванович, темнота ти, як був, так і є. Комуністів стрілять буду.

– Так навіщо два?

– А коли я одним стрілятиму, то щоб другий охолоджувався.

ЩО ТАКЕ ДЕМОКРАТІЯ І ГЛАСНІСТЬ?

Петька до Василя Івановича:

– Скажіть мені, що таке демократія і що таке гласність?

– Демократія, Петька, ну це як у тебе є бурка і в мене є бурка, в тебе є хромові чоботи і в мене є, ну і т.д. Хверштейн?

– Зрозумів. А що таке гласність?

– Це, Петька, коли можеш говорити на начальство все що ти захочеш.

– І нічого не буде?

– Нічого не буде, Петька,– ні чобіт хромових, ні бурки, ні коня. Одним словом – нічого не буде.

ХОРОБРИЙ ЗАЄЦЬ