По бистрій воді:

Нема тобі порадоньки,

Бідній сироті!

Тії ж і Явдоха з Гордієм.

Явдоха

(до музики).

Ой мамуню, не лай, не лай,

За музику мене не дай!

Бо з музики і з муляра

Нема в світі господаря:

Бо в неділю іде грати,

В понеділок іде спати,

А в вівторок іде пити,

А в середу жінку бити,

А у четвер поправиться,

Коло хати поставиться,

А в п’ятницю купить струни,

А в суботу далі суне.

Музика

Пливи ж і ти, утіночко,

По мутній воді;

Нема, нема порадоньки

Твоїй пустоті.

Веселая, вродливая,

Багатого ждеш,

За багатим недолюдком

Сама пропадеш.

Пливи ж, пливи, утіночко,

По мутній воді,

Нема, нема порадоньки

Твоїй пустоті.

Гордій

(до Явдохи, показуючи чумака).

Ой мила ж, моя мила,

Чим ти йому догодила?

Чим ти йому догодила,

Що ти його підпоїла?

Явдоха

Та покинь теє лихо,

Нехай спить собі тихо;

Нехай спить, та куняє,

Та мене не займає.

Гордій

Ой Явдоню, не торгуйся,

Із чумаком поцілуйся!

Ой Явдоню, не скупися,

Із чумаком обіймися!

Тії ж і мати чумакова.

Чумакова мати

(до сина).

Ой сину мій, сину,

Любая дитино!

Що з тобою, сину,

Бідна сиротино?

Що за люте горе

Тебе, сину, боре?

Промов, моє серце,

Промов, ясна зоре!

Сивий голубоньку,

Зведи головоньку;

Промов хоч словечко,

Любеє сердечко!

Соколе сивенький!

Підведи рученьки,

Приголуб, рідненький.

Матінку стареньку!

Ой сину мій, сину,

Рідная дитино!

Що з тобою, сину,

Бідна сиротино?

Хата чарівниці; на столі миска, а на припічку тріски, дрова і горшки з зорями.

Чарівниця

(одна коло печі).

Сяду край печі

Посеред ночі,

Накладу трісок

Повен припічок,

Підпалю їх зорями.

Ой зірки, зірки,

Підпаліть тріски,

Підпаліть дрова

Та з див-дерева,

Дерева кам’яного.

Зіроньки палять,

Трісочки горять,

Зайнялись дрова

Та з див-дерева,

Дерева кам’яного.

Ой, пече, пече!

Підіймай плече,

Підіймай, кагло,

Лівеє крило,

Давай диму дорогу.

Іди, димоньку,

Та додомоньку,

Вийся косами

Під небесами,

Зіронькам поклонися.

Чарівниця і чумакова мати.

Чумакова мати

Добрий вечір, стара ненько,

Чи здорова поживаєш?

Ой, скажи, скажи, моє серденько,

Де мій синок пробуває?

Чи на морі в лютім горі,

Чи на тихому Дунаї,

Чи в степу лежить, головка болить,

Чи додому повертає?

Чарівниця

Не журися, моя доню,

Не журися, бідна мати:

Наллю водиці з семи криниців,

Будеш сина оглядати.

(Наливає. Чумакова мати дивиться).

Чи бачиш ти, моя доню,

Серед поля ясну зорю?

Ой то не зоря, то твоє дитя

Та на синьому морю.

Чумакова мати

Бабусенько, воріженько,

Чогось зоря погасає…

Чарівниця

Ой, то не зоря, то – твоє дитя

Серед моря потопає.

Біжи ж, біжи, моя доню,

Біжи, доню, аж до Дону;

Ой, подай, подай білу рученьку